Мої батьки в Англії

ENGLISH

I had a happy childhood

My dad used to wrap me in tyres and roll downhill

Those were Goodyears

 

UKRAINIAN

Мої батьки приїхали до Англії на початку квітня 2022, бо я заповнив усі анкети в перший же день, 18 березня, як тільки відкрилася програма Ukraine Family Scheme. Це не був їх перший візит, вони приїжджали раніше. Щоб організувати перший візит, в мене пішло 12 років – бо протиставити щось аргументу «що ми там не бачили, приїжджай краще ти до нас» дуже важко. Але потім їм сподобалось – в першу чергу те, з якою повагою тут люди ставляться одне до одного. Особливо незнайомі. А ще те, що на базарі тебе не намагаються обдурити.

Я теж давно прийшов до висновку, що Англія дуже добре підходить для тих, хто не звик йти напролом, крокуючи по головах та трупах, щоб досягти своєї мети. Бо в Києві, якщо ти ставишся з повагою до людей, це сприймали як твою слабкість та нікчемність (щонайменше, так було наприкінці дев’яностих – сподіваюся, зараз трохи краще). Для Англії бути considerate – це норма. Не знаю, чи є точний переклад цього слова – воно означає «приймати до уваги та поважати точку зору та інтереси інших». До речі, рівень поваги до оточуючих можна дуже легко оцінити по культурі на дорогах (або її відсутності). І навряд чи чемні, ввічливі, та considerate люди могли досягнути великих успіхів в Україні в професійній або комерційній сферах (якщо тільки вони не були «зеленими ввічливими чоловічками» в Криму у 2014).

Але мова зараз не про те – а саме про мову. Мої батьки вчили німецьку, тому англійською могли сказати хіба що «О май гад». Перші кілька місяців вони просиділи дома, але згодом мама почала потроху виходити – на шопінг, на базар, а особливо на блошиний ринок. І за дуже короткий час вони пройшли шлях від «я від тебе ні на крок» до «я пішла в магазин, потім на базар – буду ввечері». Коли це сталося перший раз, я був впевнений, що вона хоче просто подивитися, що там продають – так званий window shopping. І був дуже здивований, коли вона не тільки принесла те, що хотіла купити – а ще й розповідала, як вони торгувалися.

Виявилося, що для повного успіху на блошиному ринку потрібно знати тільки три слова: уан, ту, фрі – бо речей, що коштували дорожче, мама там не купувала принципово. Я навіть не намагався пояснити різницю між «ту фо фрі» та «фрі фо ту» – бо це занадто складно. Яким же було моє здивування, коли вона змогла виторгувати навіть ще кращу ціну. Правда, одного разу продавець все ж таки був змушений показати на пальцях, скільки дорівнює «паунд».

Іншим разом треба було щось підшити, але резинки на прилавку не було. Мама розгублено посмикала мотузку, не знаючи, як пояснити, що їй треба – але продавець, видно, торгував не перший день. Витягнувши «на вулицю» резинку від своїх кельвін-кляйнів, від дуже смачно клацнув нею себе по пузу, та поглядом запитав, чи не це потрібно. Домовитись після цього за ціну – 70 пенсів за погонний метр – вже було досить легко.

Але сьогодні мама взагалі зробила неймовірне, попросивши продавців про нестандартну послугу. Купити всі необхідні овочі та фрукти було неважко – ми це вже робили багато разів, продавці вже дуже добре знали всю нашу сім’ю та здоровалися з нами за двадцять метрів. Але після шопінгу вона домовилась за те, щоб залишити у них всі покупки, поки вона сходить на інший шопінг – і вони дуже легко її зрозуміли. А ви уявляєте, що було б, аби вони з першого дня пішли на курси англійської?

 

RUSSIAN

Поскольку присоединить к россии из всего Херсона получилось только первые три буквы, то путин подписал указ об исключении Херсона из состава рашистской федерации. Наверное, за русофобию.

(с) masterofsql